Рак простати

Рак простати — злоякісне новоутворення, яке виникає з секреторного епітелію передміхурової залози. На сьогоднішній день було виділено ряд факторів ризику розвитку пухлини:

• вік: чим старше чоловік, тим вище ризик розвитку пухлини;
• спадковість: у чоловіків, чиї родичі страждали на рак простати, ризик захворіти набагато вище;
• особливості харчування: споживання великої кількості тваринних жирів сприяє виникненню пухлини;
• гормональний дисбаланс;
• куріння і шкідливі звички: кадмій, що міститься в тютюновому димі, впливає на розвиток раку передміхурової залози.

З віком захворюваність збільшується. Так, у чоловіків молодше 40 років поширеність захворювання становить 1 на 10 000 чоловік, у чоловіків 60 років — 1 на 100, а у чоловіків 75 років — 1 на 8 осіб. Якщо у родичів був виявлений рак простати, то ризик збільшується в 4-7 разів залежно від віку.

Симптоми раку простати

Досить часто захворювання ніяк себе не проявляє. Як правило, мають місце скарги, пов’язані з аденомою простати. Основні ознаки раку простати у чоловіків такі:

• слабка струмінь сечі;
• утруднене сечовипускання;
• відчуття неповного випорожнення сечового міхура;
• часте сечовипускання;
• нетримання сечі;
• нестримні позиви до сечовипускання.

Діагностика раку передміхурової залози у чоловіків

Успішне лікування раку простати залежить від вчасно поставленого точного діагнозу

Дуже важливим маркером раку передміхурової залози є простат-специфічний антиген (ПСА). У нормі рівень загального ПСА в сироватці крові не повинен перевищувати 4 нг / мл. Якщо показник перевищено, то ризик наявності раку простати сильно збільшується. Для визначення цього показника, потрібно лише здати кров з вени на аналіз. Кожен чоловік, який досяг віку 50 років, повинен щорічно здавати кров на ПСА.

Найстарішим і простим методом діагностики раку передміхурової залози у чоловіків є пальцеве дослідження, здійснюване через пряму кишку. Метод має багато недоліків, наприклад, таких як: дуже малий відсоток виявлення раку і виявлення захворювання тільки на пізніх стадіях.

При ультразвуковому методі дослідження (УЗД) також можна запідозрити онкологічний процес в простаті. Однак і цей метод має слабку чутливістю у виявленні раку передміхурової залози. Метод може здійснюватися як трансабдоминально (датчик ультразвукового апарату встановлюється на живіт), так і трансректально (УЗ датчик вводиться в пряму кишку).

Магнітно-резонансна томографія (МРТ простати) дозволяє виявити стан капсули передміхурової залози, парапростатичної клітковини, регіонарних лімфатичних вузлів, локалізацію і розмір пухлинного вузла, оцінити за шкалою Pirads.

Для виявлення віддалених кісткових метастазів використовують динамічну остеосцинтіграфію.

Якщо хоча б по одному з вищевказаних критеріїв є підозра на рак передміхурової залози, то наступним етапом для верифікації діагнозу стає необхідним виконання біопсії передміхурової залози, тобто взяття дрібних фрагментів залози на гістологічне дослідження.

Найбільш прогресивним і сучасним методом діагностики раку передміхурової залози є

мультифокальна біопсія простати під УЗД контролем.

 

Сучасні методи лікування раку простати

Якщо після біопсії простати при гістологічному дослідженні виявляється рак, то в залежності від стадії онкологічного процесу пацієнту може бути показано або місцеве лікування раку простати або повне видалення передміхурової залози.

• лапароскопічна радикальна простатектомія
• відкрита радикальна простатектомія

У разі пізніх стадій, неоперабельного раку передміхурової залози проводиться хіміо- та променева терапія або гормональна терапія.